Художній Кіпіш 4.0

З неба падала злива. Просто суцільний потік.

З чорнильної темряви навкруги промінь фари автомобіля вихватив косу хвилю дощу, що залітав у очі та стікав по щоці за комір светра. Цівка швидко нагрівалася від тіла та розчинялася десь на грудях. Ніс на дотик перетворився на свіженький білий грибок літнього росяного ранку, такий само мокрий та прохолодний.

Дуже мальовничо змінювалися кольори на світлофорі - зелений ііііі-і-і.. хоба! червоний. І віддзеркалення на мокрих гілках босих дерев, на вікнах пошарпаних будинків і у широченних калюжах та просто хвильках вируючого потоку на дорозі. І все це на темно-фіолетовому тлі неба, наче справжні діаманти, смарагди та рубіни, на чорному оксамиті дорогоцінної шкатулки.

Не змовляючись, удвох зробили яскраві фото вогняно-водяної стихії.

А під ногами хлюп-хлюп, і вже промокло до шкарпеток. Куртка та наплічник прям набухли водою.

А ми йдемо радісні та трохи стомлені після чергового художнього кіпішу.

Перемовляємося і ділимося враженнями.

І було що обговорювати.

На мій погляд, у цей раз захід пройшов напрочуд цілісно та душевно.

Все було, як і завжди, але трохи затишніше.

Малювали охочих моделей (до речі, був просто аншлаг, майже черга).

Відкрила програму дуже колоритна модель - екс-директриса Донецького музею мистецтв Галина Чумак... Дуже вишукана поза, виразний профіль, просто мрія художника. А як мужньо та терпляче висиділа майже годину! Отож! Майже вся тижнева жадоба до малювання була втілена у перші етюди. І які етюди! Подивіться на загальну фотку моделі та художників. Бачите фінальні емоції? А тепер уявіть, як нам було там безпосередньо (можете тихенько позаздрити, хе-хе).

А далі нові моделі, виставлення світла, малювання, фотографування, вино-брейки, смаколики, обмін думками, питання -відповіді... І все це злилося у помірно-святковий гомін, який відлунював у древніх стінах Софії Київської.

Не буду в цей раз виділяти когось, всі були молодці, вправно та віртуозно закінчували етюд за етюдом. А усміхнені моделі отримали чудові пам'ятки на згадку про цей день.

По виразу облич, очей і рухів, по лагідним жартам та веселим посмішкам було видно радість перебування тут і зараз, можливість трохи підзарядити свій powerbank на тлі блекаутно - погодної нудоти.

Без сумнівів, все пройшло дуже гарно. А як Ви вважаєте? Поділіться післясмаком в коментарях.

Але саме дивовижне було на наступний ранок. Я не зразу повірив своїм очам - після вчорашнього суцільного потоку з неба, розм"яклої жужелиці під ногами та величезних калюж знову рівнесенький шар білого сніжку на всьому. І нуль градусів за вікном та лід на перилах балкону. І це після +11 вчора.

Авжеж, стихія

Окрема подяка за живі та виразні фото Тетяна Фоменко
Дякуємо за гостинність НЗ Софія Київська Брама Заборовського. Національний заповідник "Софія Київська"
Також окрема подяка за професійні акварельні фарби Rosa Gallery ROSA - Ukrainian Manufacturer of Fine Art Materials

Наостанок ще раз дякуємо всіх присутніх (наперед вибачаюсь, якщо когось не впізнав, або забув) Геннадій Пугачевський, Тетяна Пугачевська, Лариса Пуханова, Ольга Шелест, Наталія Журавльова, Світлана Клименко, Світлана Мазуніна, Любов Кондратенко, Андрій Богомолов, Костянтин Мілітинський, Андрій Харченко, Володимир Цветний, Діана Веллс, Олена Гур'єва, Ірина Темна, Ольга Баженова, Ольга Потьомкіна, Тетяна Малишева

До наступних зустрічей!

Ігор Трохименко