Художній Кіпіш 3.0

Зранку після пробудження у голові вертілося:"Наш паровоз вперед летіт, у "Хлібні" остановка..." Хотілося спочатку так і почати звіт, але не буду, досить росіянських пісень..

Мені більше подобається "Художній кіпіш не спинити!"
І це дійсно так.

Вчора, не зважаючи на не саму приємну погоду (-5, ожеледиця, боковий вітерець), ми знову на декілька годин наповнили життям старовинні стіни Софії Київської.

На цей раз все почалося із зачиненої пивної крамниці.
"З 11-ої працюємо",- сумно повідомив хлопчина у шапочці та цигаркою у руках. І тут я в ньому впізнав продавця. Ще більш сумніше каркнула ворона, і ми пішли у Novus, там точно все вийшло.

"Буду об 11-30",- прочитав у месенджер повідомлення від Геннадія майже на підході до галереї.

А там вже рухається двіж - Геннадій Пугачевський зосередженно встановлює освітлення, Світлана Клименко шукає подовжувач для своєї світлової конструкції, хтось носить стільці, цеберку з водою.

У кутку на столику тьмяно виблискують темні пляшки з вином та пакунки зі смаколиками. Ми з Тетяна Фоменко попрямували прямо туди і додали цукерки та литовське темне пиво.

Життя налагоджується!

Кворум зібрався, і ми нарешті розпочали.

Я трохи побув моделлю, поки настроювали світло, аж тут Андрій Богомолов під руку привів більш імпозантного чоловіка - одного з керівників галереї Святослава Яринича. Благородний римський профіль та густа сива шевелюра - це те, що треба. Окуляри у темній оправі додавали потрібної серйозності.

Зала, між тим, приймала все нових охочих.

Поїхали...

Звук відкритого корку з пляшки гулко пролунав у притихлій авдиторії. Почулися смішні коментарі.

Зрозумівши, що не бачу стаканчиків, вирішив хутко виправити ситуацію (була б ще та картина, всі підходять, дивляться, а скуштувати не можуть), але буквально на виході зустрів усміхнену Тетяна Пугачевська, яка запевнила, що все норм, все у неї. Чисті блакитні очі подіяли заспокійливо.

А процес, між тим, набрав потрібних обертів, зала наповнилася легким гулом, уривками сміху та розмов, скрипінням олівців по паперу.

Лариса Пуханова, стоячи, віртуозно "випікала" чорнилом свої малюнки.
Лариса Юзефович, Світлана Клименко, Людмила Степанян, Марина Бондар настільки поринули у малювання, що майже неприродньо притихли.
Наталія Журавльова вправно та швидко закінчувала один етюд за іншим.
Володимир Цветной, схиливши голову набік та примруживши очі, щось тихенько малював у записнику.

І тут я знову отримав можливість побути моделлю на спорожнілому стільці під софітом.

Враження ще те - це досить виснажлива діяльність, скажу я вам (потім це підтвердила Ірина Темна, яка мужньо висиділа 20 хвилин у незворушній позі)

Але у вигляді бонусу отримав можливість покрасуватися на загальній фотці художників з моєю фізіономією та отримав на згадку пару чудових етюдиків.

А далі все перетворилося на якусь суміш капусника та студентської вечірки у общазі на першому курсі (поки ще не перезнайомилися).

Вино-брейки та спілкування, позування та малювання, жарти та знайомства, частина лекції про пленер та обговорення, і знову все по колу.

Що не кажіть, а пару ковтків вина між етюдами всуміш із жартами додають драйву та цілісності заходу.

Яскравою ноткою всього дійства були регулярні постріли у повітрі зойків найменшої учасниці нашого кіпішу - донечки Юлия Кривая Марії, яка радісно та зосереджено нагадувала усім про свою присутність, брала участь у малюванні мами та позуванні під час годування. Маю надію, що всі залишилися задоволеними.

Приблизно три години промайнули на одному подиху.

Скетчі намальовані, вино та пиво випиті, потреба в спілкуванні трохи вгамована.

Розходилися задоволені з питанням: "А коли буде наступна подія?"

А це є найкращим показником того, що все вийшло чудово (нам, як організаторам, це приємно відчувати).

До речі, дорогою до метро найстійкіші, між іншим, обговорювали майбутній фінісаж нашої виставки і, дякуючи креативу Людмила Степанян, визначили парочку цікавих та смачних моментів.. Далі буде..

Дякуємо всім присутнім Геннадій Пугачевський, Тетяна Пугачевська, Андрій Богомолов, Ангеліна Ісаханова, Ольга Шелест, Світлана Клименко, Наталія Журавльова, Лариса Пуханова, Ірина Темна, Тетяна Фоменко, Людмила Степанян, Марина Бондар, Лариса Юзефович, Олена Секунко, Ольга Потьомкіна (вибачте, кого не згадав, не пам"ятаю..)

Як завжди, щиро дякуємо за якісні та виразні фото Оксані Маматовій та Тетяна Фоменко (Це просто якесь диво - бути одночасно всюди і вихватувати неймовірні ракурси та вирази обличь учасників).

Дякуємо за гостинність НЗ Софія Київська Брама Заборовського. Національний заповідник "Софія Київська"та окремо Ольга Паньків

Окрема подяка за професійні акварельні фарби Rosa Gallery ROSA - Ukrainian Manufacturer of Fine Art Materials

Запрошуємо всіх - приєднуйтесь до наступних зустрічей

Ігор Трохименко