13.0 Золоті ворота

Запрошуємо Вас на пленер біля Золотих Воріт.

На ваші роботи чекають Золоті Ворота, прибутковий будинок Сироткіна, будинок Підгорського, фонтан Термена в Золотоворотському сквері.
Не забуваємо все необхідне для малювання, одяг та взуття по погоді. А погоду обіцяють чудову!

Також обов'язково не забуваємо вдома що? Правильно - посмішку та творчий настрій. ©

Дружня компанія "Київських пленерів" чекає на вас!

Ну ось ми добралися і до Золотоворітського скверику. Один з моїх найулюбленіших парків у Києві. У любу погоду, у любу пору року.

Вугільно чорні елементи альтанки та вишуканий сілует фонтану під снігом заворожують ажурними ритмами.

Тендітне мереживо тіней на підлозі від ранкового сонечка, що відкривається оку крізь свіженьку зелень ранньої весни з висоти оглядового майданчику. І повітря аж дзвенить від бадьорості.

Благодатна прохолода у саму задушливу літню спеку біля падаючих струмочків фонтану. І цей заспокійливий звук. Плескіт води та тихеньке дзенькання посуду у барі. Просто нестерпна краса жовто-гарячих крон каштанів та акацій восени. І приємно так послухати вуличних музик на лаві біля "чоловіка з київським тортом"(це одна з назв пам'ятника Ярослава Мудрому).

В любу пору року з задоволенням буваю у цьому затишному куточку міста.

А навкруги достатньо вишуканої архітектури. Чого варті тільки готель "Лейпциг" та "замок барона"(насправді, це будинок Підгорського, а не барона Штейнгеля, але це вже інша історія..). Їх знають всі. Це одні з візитівок Києва. На превеликий жаль ні одна з них не в належному стані. Можу тільки уявити, яку б цукерочку з них зробили у тій же Польщі. Батіг божий України та насамперед Києва -це наплювательське відношення до своїх архітектурних пам'яток.

Та перейдемо вже до пленеру. По вже "гарній" традиції кількість учасників суттєво більше зареєстрованих на подію. Це все таки краще, ніж навпаки. На виході зі станції метро бачу Геннадій Пугачевський та Ольга Шелест .

Зовсім скоро підходять Тетяна Соловей Ольга Карпенко

Вітання, посмішки, жарти.

Десь в дорозі Наталія Журавльова та Світлана Мазуніна. А ось і герой цього пленеру Сергій Григор'єв. Чому "герой" спитаєте ви? А все просто. У нього на голові елегантний іменний капелюх , щоб ніхто не помилився. А до нього посмішка, новенький художній рюкзак та пару старих анекдотів.

Майже всі в зборі, вирушаємо на стартову світлину. Вже відомий вам банер "Київські пленери", відкриті очі і добродушна тітонька, яка погодилася нас сфоткати.

Розійшлися по локаціях. Благо, тут достатньо чудових об'єктів і тіні.

Я вибрав дещо незручне місце - на сходах виходу з метро поруч з літньою верандою італійського кафе. Зато стійка прохолода тіні та чудовий вид на Золоті ворота та "замок барона". Давно хотів намалювати цей мотив.

Поїхали. Робота пішла гарно. Але одна з особливостей Золотих воріт - тут майже завжди велелюдно. Щільний людський трафік. І глядачі не забарилися.
- А можна вас сфотографувати? Іди , стань поруч з дядьком художником..
- Ой! А що ви тут малюєте? Уххх тииии, класно як!
- І ви оце фарбами малюєте? Просто фарбами? Ааааа, акварельні фарби, зрозуміло (хоч по вигляду видно, що зовсім не зрозуміло 😄)
- А можна постояти подивитися? Я сама художниця, навчаюсь у інституті Драгоманова. Нам задали пленер на канікули, але багато філонять, малюють по фото.. Все ніяк не можу зібратися...

І так далі....

Несподівано бачу знайоме обличчя - Юлія Птах Дейнека. Приєдналася сьогодні до нашого пленерного угрупування. Обійми, вітання, обмін новинами.

Дуже скоро бачу ще одну знайому струнку постать. Це Світлана Мазуніна .

Домальовую досить швидко. Аж тут і Геннадій. "Швидкий гонсалес", вже впорався. До післяпленерного збору ще є трохи часу. Прогулялися навколо скверу, побачили інших за вправами. Молодці.

Аж тут бачу у кущах в тіні Сергій Григор'єв . Старанно домальовує на майже готовому етюді жіночу фігурку в червоному. Пояснює:" Мене питають, чому біля Трохименка дівчата швендяють, а біля тебе тільки голуби? Ось і вирішив підправити ситуацію 😆".

Ну ось і фініш. Підійшли майже всі. Фінальна фотографія з роботами та задоволеними посмішками.

Зроблено. Розходилися по своїх справах.

Дехто на виставку Ю. Химича у Лаврі. А дехто вирішив відновити сили у їстівній візитівці Києва. Ви теж здогадалися. Авжеж, у "Київській перепічці ". Швидко і смачно. Завжди. Навіть, коли людно.

Дякуємо за теплу компанію Ольга Шелест Світлана Мазуніна Наталія Журавльова Тетяна Соловей Ольга Карпенко Юлія Птах Дейнека Наталя Гончарова Світлана Кошкіна Геннадій Пугачевський Сергій Григор'єв До наступної зустрічі.