7.0 Музей гетьманства
Київ, Поділ
пленер
2023
червень
10
субота
художники
твори
В затишному дворі Музею гетьманства відбувся пленер. Нажаль наш шановний літописець з дуже поважних причин не був свідком цієї події. Тож ми маємо писати цей звіт самостійно. Нажаль здається тількі він є володарем чарівного ліфту де народжуються літературні шедеври... Але спробуємо. Надалі публікуємо звіти від наших учасників. Сьогодні у нас кожен літописець!

Якось зовсім природньою була ідея провести пленер для групи «Київські пленери» на подвір’ї Музею Гетьманства, оскільки в музеї триває експозиція моєї виставки живопису «ПроЖиття», а затишний двір музею з квітником розкішних троянд, садочком з майже стиглими вишнями, наповнений якоюсь особливою живописною атмосферою, що так чіпляє натхнення митців. А головне - це сама будівля Музею, що наче постає з іншої героїчної епохи козацького бароко і навіює стародавні легенди, за одною з котрих, її будував сам гетьман Іван Мазепа. Адміністрація Музей Гетьманства і, особливо, директор закладу Євгенія Карацюба, радо підтримали цю ідею. Єдине, що насторожувало зранку - це прогноз погоди, котрий обіцяв рясну зливу. Але «Київські пленери» треновані не тільки прогнозами погоди, а і іншими тривожними реаліями нинішнього військового сьогодення.
Коли вже я добралася з етюдником і з полотном, до воріт Музею, роздумуючи, чи я не переборщила з цим запалом, першими зустріла Ольга Шелест в екстравагантному солом’яному капелюсі і Наталя Макаровська, що наче про щось собі тихо чаклували в тіньочку. Здається, злива пройде десь поза пленером, бо наші дівчата налаштовані творчо - справжні чаклунки і хмари розведуть руками і пензлями, подумалося. А я собі, шукаючи локацію, щоб було багато троянд на передньому плані, зустріла знаного пленериста Андрій Богомолов, що вже майже написав роботу з натури, влаштувавшись в затишку під деревом. Трохи пізніше підійшла моя колежанка і мама моєї учениці Юліана і пленеристка Лариса Юзефович, трохи поспілкувавшись, розійшлися по своїм творчим локаціям.
Сонечко трохи таки підпарювало, чим і підганяло щось почати творити. Тетяна Пугачевська і Геннадій Пугачевський згодом значно підсилили нашу пленерну спільноту і знайшовши собі вдалі локації, взялися до творчої праці. Діана Веллс з скетчбуком присіла поруч, робити начерки олівцем, підбадьорюючи очочуючих жартами. Несподівано з дитячим возиком і з маленькою донечкою з’явилася Юлія Кривая. Маленька пленеристка Маша, роблячи маленькі, але вже досить впевнені крочки, впевнено тягнулася за олійними фарбами і пензлями.
Згодом підійшли Любов Кондратенко і Юрій Барабанов, що влаштувалися в тіньочку під вишнею. Директор Музею Євгенія Карацюба заглянула привітати учасників і зробити фото процесу. Час пролетів так швидко, як це буває в особливому стані творчості, коли часу не відчуваєш і виринаєш зрозуміти, де ти і що навкруги. За кілька годин на папері і полотнах пленеристів вже було відображення легендарного будинку.
Обіцяна вдень злива наздогнала вже під самий вечір. Дякую всім, хто підтримав цей захід. Ви - чудові! Очікуємо нових пленерів і творчих ідей.

На правах тимчасово замінювача нашого Нестора Літописця, а саме Ігор Трохименко.
Час збору для створення своїх нетлінних творів, простіше кажучи пленер "Дома-музею Гетьманів" був обраний на 11.00. Але прогноз обіцяв нам неодмінну зливу в другій половині дня. Забігаючи наперед треба сказати, що він виправдався на 100%.
Першим прибувши (за 30 хвилин до призначеного часу) на локацію і оцінивши напрямок руху світила я визначився з місцем для етюду. Незабаром до мене приєдналася Ольга Шелест, одягнена в імпозантний капелюшок, яку прийнял дали за іноземну туристку. Поскаржившись на мошкару, що діставала, ми розійшлися по точках. Творці цього дня виявилися вельми не пунктуальними - у повітрі парило і розслабляло. Незабаром з'явився амбасадор нашої суботньої сесії Ангеліна Ісаханова, вона дуже хвилювалася, що мало хто відгукнеться на її заклик помалювати музей, де, до речі, вже тиждень триває її виставка. Я провів роз'яснювальну роботу, що народ збереться неодмінно, мовляв, не варто турбуватися. І народ потроху прибував. А обраний ракурс виявився вельми і вельми вдалим, тож незабаром праворуч від мене з'явилася знатна колонія малюючх.
І ось нас уже понад десяток, нарешті крекчучи з'являються засновники нашого руху подружжя Пугачевських. Закінчивши перший етюд і залишивши всю компанію під наглядом Геннадія, міняю точку і перебігаю на нову слідом за сонцем, а скоріше за тінню. Не часто виходить зробити етюд у гуаші, але сьогодні пробую це зробити. Час минає, погода починає змінюватися як за прогнозом. Треба поспішати хоч парить нестерпно. Швидко пролітає час і ось уже близько 14.00.
Творці втомилися, а навіть дехто з молодих навіть заснув (у візочку). Час розходиться або навіть розбігатися від неминучої зливи.
Такий видався наш день, а етюди додаються!)

Поділ завжди чудово, в теплий сонячний день - майже подарунок долі.
Дякуючи Ангеліна Ісаханова та її зусиллям - в музеї відбувається виставка робіт мисткині, ми мали змогу попрацювати й відпочити на обійсті, серед вишень, майже стиглих, троянд, що відцвітають та поряд з будівлею, яка бачила багато і тепер мовчки переживає з нами ще одну війну…
Нас було багато. Роботи пленеристів такі різні, манера письма, техніка, матеріали та настрій теж, а от результат - чудовий, достойний результат.
Могло би бути і без дощу, але, небо вважало інакше.
То ж приєднуйтесь! Наші пленери відбуваються за майже любої погоди та допомагають впоратись з нетривіальними викликами долі.

Пленер був для мене як міні- відпустка: в холодочку черешні, яка вже достигає; навпроти старовинної будівлі музею, плюс - спілкування з художниками. Дякую групі за такі прекрасні локації! Дякую за теплі слова, поради і супер- позитив! Для Тетяна Фоменко, іменинниці 10 червня, зробила світлини троянд, виставила - і всі щиро підтримали таке посилання. Зі свого етюду планую написати картину: архітектура просто гріє душу!
Діана Веллс
«Що я собі думаю?» - подумала я, і рішуче, попри прогнози погоди, вийшла з дому майже на світанку, о пів на одинадцяту. На подвір’ї Музею Гетьманства не було жодного шанувальника мистецтва з уточненням що його онук вміє малювати краще. Це насторожувало, проте я довірливо пішла вперед. Привітавшись та здобувши собі стілець, я занурилась у вивчення теми: «Різниця між пленеристом-титаном та його плюгавеньким кабінетним родичем». Світило сонечко, звідусіль на мене накинулася краса та аромати троянд і чогось іще солодкого – і саме тут, між нами мокрою стіною став носовичок і алергійне непорозуміння. «Нічого, - подумала я, - мистецтво понад усе!». Повіяв вітерець і надійно приліпив тонкі пасма волосся на мерехтливий блиск для губ. «Гірше не буде», - заспокоїла себе я. Звісно, це я думала до дрібних комах, які вирішили що можуть спокійно по мені повзати. Якось так, в приємній і спокійній обстановці я займалась … Думаєте, малюванням? Ні, я самозабутньо будувала Музей на папері! «Без бригади якось не тойво», - подумала я дивлячись на результат. Але я не збиралася сумувати, бо попереду мене чекала справжня розрада від виставки живопису «ПроЖиття» Ангеліна Ісаханова. Життєрадісні яскраві картини про красу в буденності, надихають зупинитися та насолодитися тим що є. Не чекати слушного моменту для цього. Жити і радіти.

Пленер біля музею Гетьманства розпочався в чудовій атмосфері старовинного Подолу з ароматом троянд, дружнім спілкуванням і творчою працею. Світлографом цього разу була Лариса Юзефович, яка крім етюда встигла зробити непаганий фоторепортаж. Час слив швидко. А той, що приїхав з запізненням, ще й впіймав дощ і, перечикуючи на набережній зарисовував храм на воді.

Захоплюючий день з Київськими пленерами.
Обіцяли дощ спочатку зранку... потім в обід...
– Якщо щось, можна сховатись в приміщенні музею.
Я трохи запізнювалась, але коли я підійшла – нікого спочатку не побачила.
Підійшовши ближче я побачила великий охристий капелюх, а потім Ольга Шелест, яка малювала квіти.
Потім підійшла Ангеліна Ісаханова. Як досвідчений митець, вона зразу знайшла місце у тіні під широкими гіллястими деревами біля троянд, з яких виглядав Будинок Гетьмана, граючись наче в хованки. Поступово туди підійшли малювати інші митці .
Мені хотілось фронтального ракурсу, тому я стала трохи подалі, але біля них, на сонці.
Підійшла Любов Кондратенко, поки я розкладалась, вона встигла нарвати пригоршню ранньої вишні і всіх пригостити.
Поступово білі, пухнасті хмарки змінились на гострі перисті і до обіду затягнулись важкими дощовими. Щось зовсім не хотілось мокнути під дощем. Я почала збиратись, інші теж.

По-перше треба подякувати Ангеліна Ісаханова за чудову ініціативу провести цей пленер. Будинок Мазепи - пам’ятка архітектури кінця ХVІІ серед квітучіх кущів троянд - чудова локація для малювання. Тим більше коли там проходить виставка талановитої художниці з нашої групи.
Сонячний ранок після рутинної нічної тривоги - все як у сповільненому кінофільмі. Аж поки з запізненням не дістались локації. Пленер бодрить краще ніж будь яка кава! Привітались. Робота кипить у всіх. Хтось вже подолав півдистанції, хтось навіть був на фінішній прямій.
Ангеліна Ісаханова запропонувала причаститись... В голові пролистав всі відомі мені релігійні свята - не знайшов - відмовились. Знали - в недалекому майбутньому нас чекає злива - тож не маємо втрачати концентрацію. Не гаючи часу поринули в роботу...
На пленер завітала Юлія Кривая з донькою. Дитина настільки вправно розбиралась з художніми матеріалами учасників, що я впевнений, з такими нащадками у Київських пленерів велике майбутнє! До речі про матеріали... Приємно що в нашій компанії була Ольга Шелест - покровителька всіх забудькуватих митців. Завдяки чому в черговий раз художня культура поповнилась роботою автора який в творчому піднесенні приїхав без фарб. Але іноді таке трапляється - знаю по собі.
Дві години промайнули швидко. За відсутності пивного гуру постпленерного пива не було. Тож просимо вибачення у всіх цип та гонз за недоотриманий прибуток.
Дякуємо всім учасникам Ангеліна Ісаханова, Ольга Шелест, Лариса Юзефович, Любов Кондратенко, Наталя Макаровська, Тетяна Пугачевська, Андрій Богомолов, Юрій Барабанов, Геннадій Пугачевський,
За фотографії подяка Ангеліна Ісаханова, Ольга Шелест, Лариса Юзефович, Любов Кондратенко
Ми це зробили!© Знов.
Ангеліна Ісаханова
- організаторка пленеруЯкось зовсім природньою була ідея провести пленер для групи «Київські пленери» на подвір’ї Музею Гетьманства, оскільки в музеї триває експозиція моєї виставки живопису «ПроЖиття», а затишний двір музею з квітником розкішних троянд, садочком з майже стиглими вишнями, наповнений якоюсь особливою живописною атмосферою, що так чіпляє натхнення митців. А головне - це сама будівля Музею, що наче постає з іншої героїчної епохи козацького бароко і навіює стародавні легенди, за одною з котрих, її будував сам гетьман Іван Мазепа. Адміністрація Музей Гетьманства і, особливо, директор закладу Євгенія Карацюба, радо підтримали цю ідею. Єдине, що насторожувало зранку - це прогноз погоди, котрий обіцяв рясну зливу. Але «Київські пленери» треновані не тільки прогнозами погоди, а і іншими тривожними реаліями нинішнього військового сьогодення.
Коли вже я добралася з етюдником і з полотном, до воріт Музею, роздумуючи, чи я не переборщила з цим запалом, першими зустріла Ольга Шелест в екстравагантному солом’яному капелюсі і Наталя Макаровська, що наче про щось собі тихо чаклували в тіньочку. Здається, злива пройде десь поза пленером, бо наші дівчата налаштовані творчо - справжні чаклунки і хмари розведуть руками і пензлями, подумалося. А я собі, шукаючи локацію, щоб було багато троянд на передньому плані, зустріла знаного пленериста Андрій Богомолов, що вже майже написав роботу з натури, влаштувавшись в затишку під деревом. Трохи пізніше підійшла моя колежанка і мама моєї учениці Юліана і пленеристка Лариса Юзефович, трохи поспілкувавшись, розійшлися по своїм творчим локаціям.
Сонечко трохи таки підпарювало, чим і підганяло щось почати творити. Тетяна Пугачевська і Геннадій Пугачевський згодом значно підсилили нашу пленерну спільноту і знайшовши собі вдалі локації, взялися до творчої праці. Діана Веллс з скетчбуком присіла поруч, робити начерки олівцем, підбадьорюючи очочуючих жартами. Несподівано з дитячим возиком і з маленькою донечкою з’явилася Юлія Кривая. Маленька пленеристка Маша, роблячи маленькі, але вже досить впевнені крочки, впевнено тягнулася за олійними фарбами і пензлями.
Згодом підійшли Любов Кондратенко і Юрій Барабанов, що влаштувалися в тіньочку під вишнею. Директор Музею Євгенія Карацюба заглянула привітати учасників і зробити фото процесу. Час пролетів так швидко, як це буває в особливому стані творчості, коли часу не відчуваєш і виринаєш зрозуміти, де ти і що навкруги. За кілька годин на папері і полотнах пленеристів вже було відображення легендарного будинку.
Обіцяна вдень злива наздогнала вже під самий вечір. Дякую всім, хто підтримав цей захід. Ви - чудові! Очікуємо нових пленерів і творчих ідей.
Андрій Богомолов
На правах тимчасово замінювача нашого Нестора Літописця, а саме Ігор Трохименко.
Час збору для створення своїх нетлінних творів, простіше кажучи пленер "Дома-музею Гетьманів" був обраний на 11.00. Але прогноз обіцяв нам неодмінну зливу в другій половині дня. Забігаючи наперед треба сказати, що він виправдався на 100%.
Першим прибувши (за 30 хвилин до призначеного часу) на локацію і оцінивши напрямок руху світила я визначився з місцем для етюду. Незабаром до мене приєдналася Ольга Шелест, одягнена в імпозантний капелюшок, яку прийнял дали за іноземну туристку. Поскаржившись на мошкару, що діставала, ми розійшлися по точках. Творці цього дня виявилися вельми не пунктуальними - у повітрі парило і розслабляло. Незабаром з'явився амбасадор нашої суботньої сесії Ангеліна Ісаханова, вона дуже хвилювалася, що мало хто відгукнеться на її заклик помалювати музей, де, до речі, вже тиждень триває її виставка. Я провів роз'яснювальну роботу, що народ збереться неодмінно, мовляв, не варто турбуватися. І народ потроху прибував. А обраний ракурс виявився вельми і вельми вдалим, тож незабаром праворуч від мене з'явилася знатна колонія малюючх.
І ось нас уже понад десяток, нарешті крекчучи з'являються засновники нашого руху подружжя Пугачевських. Закінчивши перший етюд і залишивши всю компанію під наглядом Геннадія, міняю точку і перебігаю на нову слідом за сонцем, а скоріше за тінню. Не часто виходить зробити етюд у гуаші, але сьогодні пробую це зробити. Час минає, погода починає змінюватися як за прогнозом. Треба поспішати хоч парить нестерпно. Швидко пролітає час і ось уже близько 14.00.
Творці втомилися, а навіть дехто з молодих навіть заснув (у візочку). Час розходиться або навіть розбігатися від неминучої зливи.
Такий видався наш день, а етюди додаються!)
Ольга Шелест
Поділ завжди чудово, в теплий сонячний день - майже подарунок долі.
Дякуючи Ангеліна Ісаханова та її зусиллям - в музеї відбувається виставка робіт мисткині, ми мали змогу попрацювати й відпочити на обійсті, серед вишень, майже стиглих, троянд, що відцвітають та поряд з будівлею, яка бачила багато і тепер мовчки переживає з нами ще одну війну…
Нас було багато. Роботи пленеристів такі різні, манера письма, техніка, матеріали та настрій теж, а от результат - чудовий, достойний результат.
Могло би бути і без дощу, але, небо вважало інакше.
То ж приєднуйтесь! Наші пленери відбуваються за майже любої погоди та допомагають впоратись з нетривіальними викликами долі.
Любов Кондратенко
Пленер був для мене як міні- відпустка: в холодочку черешні, яка вже достигає; навпроти старовинної будівлі музею, плюс - спілкування з художниками. Дякую групі за такі прекрасні локації! Дякую за теплі слова, поради і супер- позитив! Для Тетяна Фоменко, іменинниці 10 червня, зробила світлини троянд, виставила - і всі щиро підтримали таке посилання. Зі свого етюду планую написати картину: архітектура просто гріє душу!
Діана Веллс
«Що я собі думаю?» - подумала я, і рішуче, попри прогнози погоди, вийшла з дому майже на світанку, о пів на одинадцяту. На подвір’ї Музею Гетьманства не було жодного шанувальника мистецтва з уточненням що його онук вміє малювати краще. Це насторожувало, проте я довірливо пішла вперед. Привітавшись та здобувши собі стілець, я занурилась у вивчення теми: «Різниця між пленеристом-титаном та його плюгавеньким кабінетним родичем». Світило сонечко, звідусіль на мене накинулася краса та аромати троянд і чогось іще солодкого – і саме тут, між нами мокрою стіною став носовичок і алергійне непорозуміння. «Нічого, - подумала я, - мистецтво понад усе!». Повіяв вітерець і надійно приліпив тонкі пасма волосся на мерехтливий блиск для губ. «Гірше не буде», - заспокоїла себе я. Звісно, це я думала до дрібних комах, які вирішили що можуть спокійно по мені повзати. Якось так, в приємній і спокійній обстановці я займалась … Думаєте, малюванням? Ні, я самозабутньо будувала Музей на папері! «Без бригади якось не тойво», - подумала я дивлячись на результат. Але я не збиралася сумувати, бо попереду мене чекала справжня розрада від виставки живопису «ПроЖиття» Ангеліна Ісаханова. Життєрадісні яскраві картини про красу в буденності, надихають зупинитися та насолодитися тим що є. Не чекати слушного моменту для цього. Жити і радіти.
Юрій Барабанов
Пленер біля музею Гетьманства розпочався в чудовій атмосфері старовинного Подолу з ароматом троянд, дружнім спілкуванням і творчою працею. Світлографом цього разу була Лариса Юзефович, яка крім етюда встигла зробити непаганий фоторепортаж. Час слив швидко. А той, що приїхав з запізненням, ще й впіймав дощ і, перечикуючи на набережній зарисовував храм на воді.
Наталя Макаровська
Захоплюючий день з Київськими пленерами.
Обіцяли дощ спочатку зранку... потім в обід...
– Якщо щось, можна сховатись в приміщенні музею.
Я трохи запізнювалась, але коли я підійшла – нікого спочатку не побачила.
Підійшовши ближче я побачила великий охристий капелюх, а потім Ольга Шелест, яка малювала квіти.
Потім підійшла Ангеліна Ісаханова. Як досвідчений митець, вона зразу знайшла місце у тіні під широкими гіллястими деревами біля троянд, з яких виглядав Будинок Гетьмана, граючись наче в хованки. Поступово туди підійшли малювати інші митці .
Мені хотілось фронтального ракурсу, тому я стала трохи подалі, але біля них, на сонці.
Підійшла Любов Кондратенко, поки я розкладалась, вона встигла нарвати пригоршню ранньої вишні і всіх пригостити.
Поступово білі, пухнасті хмарки змінились на гострі перисті і до обіду затягнулись важкими дощовими. Щось зовсім не хотілось мокнути під дощем. Я почала збиратись, інші теж.
Геннадій Пугачевський
По-перше треба подякувати Ангеліна Ісаханова за чудову ініціативу провести цей пленер. Будинок Мазепи - пам’ятка архітектури кінця ХVІІ серед квітучіх кущів троянд - чудова локація для малювання. Тим більше коли там проходить виставка талановитої художниці з нашої групи.
Сонячний ранок після рутинної нічної тривоги - все як у сповільненому кінофільмі. Аж поки з запізненням не дістались локації. Пленер бодрить краще ніж будь яка кава! Привітались. Робота кипить у всіх. Хтось вже подолав півдистанції, хтось навіть був на фінішній прямій.
Ангеліна Ісаханова запропонувала причаститись... В голові пролистав всі відомі мені релігійні свята - не знайшов - відмовились. Знали - в недалекому майбутньому нас чекає злива - тож не маємо втрачати концентрацію. Не гаючи часу поринули в роботу...
На пленер завітала Юлія Кривая з донькою. Дитина настільки вправно розбиралась з художніми матеріалами учасників, що я впевнений, з такими нащадками у Київських пленерів велике майбутнє! До речі про матеріали... Приємно що в нашій компанії була Ольга Шелест - покровителька всіх забудькуватих митців. Завдяки чому в черговий раз художня культура поповнилась роботою автора який в творчому піднесенні приїхав без фарб. Але іноді таке трапляється - знаю по собі.
Дві години промайнули швидко. За відсутності пивного гуру постпленерного пива не було. Тож просимо вибачення у всіх цип та гонз за недоотриманий прибуток.
Дякуємо всім учасникам Ангеліна Ісаханова, Ольга Шелест, Лариса Юзефович, Любов Кондратенко, Наталя Макаровська, Тетяна Пугачевська, Андрій Богомолов, Юрій Барабанов, Геннадій Пугачевський,
За фотографії подяка Ангеліна Ісаханова, Ольга Шелест, Лариса Юзефович, Любов Кондратенко
Ми це зробили!© Знов.
світлини