1.0 Русанівський пленер

Між двома дощами, або про пленерний фарт

Прокинувся сьогодні під монотонний стукіт по зовнішньому підвіконню.
Тук-тук, плям, кап-кап... кап... тук...
Наче хтось лінивою рукою жбурляє сухий горох по залізу. Скло трохи приглушує цей шум.
І перша думка:"Як же нам вчора підфартило, ми таки молодці".

А вчора...
Вчора з ранку чистесеньке небо, ніжна розбілена блакить, +10, легкий вітерець.
Напередодні під шквалом стіни дощу з градом, громом та уродом на білому range rover, який , не пригальмувавши, облив нас бридкою водою, ми спонтанно вирішили завтра (тобто вчора) на пленер.
"Пора вже, та й прогноз погоди оптимістичний", - промовив Геннадій.
І ось я, вдихнувши зранку на балконі чистого повітря з відчутним ароматом свіжої зелені та співом пташок, попрямував на місце зустрічі.
На підході, о 10-06, дзенькнув месенджер: "Я вже на місці". Це розумниця Анастасія Лівенська, рання пташка .
Чітко о 10-30, виблискуючи сонцезахисними окулярами та яскравою посмішкою, підходить Геннадій Пугачевський і... більше нікого.
"Якщо хтось ще буде, легко знайдуть, пішли", - промовив я, і ми вирушили на пошуки Анастасії.
А рівень води піднявся, і гарно піднявся, затопило те місце, де ми так чудово провели Русанівський пленер-2022.
Зупинилися на краю мілководдя світло-бурштинової лагуни. Перед нами прозора стіна дерев з першими зеленими паростками, легкі хвильки Дніпра та декілька весело стрибаючих по воді собак.
Вітання, обійми, обмін новинами і, нарешті, розпочали.
"Якщо вам потрібен гарно замочений папір, то ловіть",- почули голос Геннадія.
Озираємося навкруги і бачимо повільно пропливаючий аркуш у парі метрів від берега. Один край задрався вгору, наче парус вітрильника. Настя навіть спробувала його вловити, але де там. Вітерець загнав його між стовбурів підтоплених дерев. І не глибоко, та не зайдеш.
"Вам гарно, ви малювати вмієте",- чую з-за спини. Обертаюся, а там Сергій Григор'єв приєднався до нашої компанії.
І буквально скоро підтягнулася Світлана Клименко.
Нас вже п'ятеро, а це вже більше двох.
Перший етюдик, маленька перерва, другий. Кожен у своєму ритму та швидкості.
І тут підходить чолов'яга у полинялій бейсболці і, щиро посміхаючись напівпорожнім ротом, каже мені:
"Я очікував побачити кого завгодно - рибалок, мамусь з колясками, п'яничок, але не митців на пленері. Ви молодці, це так незвично. Я теж художник,"- несподівано додав він і пішов собі далі.
А ми нарешті вже видохлися , перша спрага малювання вгамована.
А далі ароматна піца під пляшку "Пшеничного" від Бердичівської броварні на імпровізованому столику з художньої триноги та вибілених дощами/вітрами стовбурами повалених дерев.
Ну що ж, етюди намальовані, новини переказані, піца з'їдена.
Пора додому.
До речі, десь в цей момент вже зайшло сонце і потягнулися хмарки. У повітрі знову запахло дощем.
Це я до так необхідного у мистецтві, а окремо на пленері, фарту.
Особливо з погодою.
Вчора ми цим скористалися сповна..
Тобто, ми це зробили!!
Пленерний сезон 2023 відкрито!!
Дякую всім за участь Геннадій Пугачевський, Сергій Григор'єв, Анастасія Лівенська, Світлана Клименко, Тетяна Пугачевська
Окрема подяка за фото Анастасія Лівенська, Світлана Клименко, Сергій Григор'єв