10.0 Русанівський пленер

Ну ось і наблизився впритул День художника, а разом з ним і очікуваний Русанівський пленер. Традиції треба шанувати.

Тим більше прогноз погоди обіцяє сонечко без хмар (дуже хочеться вірити йому в цей раз, що не промахнеться , як це буває кожний другий випадок).
Запрошуємо всіх охочих, зацікавлених та мрійливих (досить вже просто мріяти, прийшов час та нагода втілити її в життя) приєднатися у суботу, 08 жовтня 2022, до учасників Київських пленерів.

Сонце, фарби з пензлями, достатньо чистого паперу та відпадна компанія - що може бути краще у такий день?!

Бажано одягнутися по погоді, не забути головний убір та зручне взуття. Біля води зазвичай трохи прохолодніше, ніж у місті.

Після завершення малювання для всіх охочих у програмі пікнік на свіжому повітрі (BBQ+вино/пиво).

Не зволікайте та живіть на повну в блискучому жовтневому сонці (воно таке лагідне та ніжне).

Цей звіт-репортаж я хотів написати раніше, але такий яскравий вийшов пленер 10.0, що у неділю сумбурно вирішили поставити смачний знак оклику і написання прийшлося відкласти на понеділок, ну а ранок понеділку миттєво повернув трохи розморену сутність до 24 лютого цього року, коли вперше почув потужний вибух (шибки захиталися), а в цей раз ще й споглядав візуально незабутню картину наслідків обстрілу.. тобто провели першу половину дня в укритті..

Ну тож повернемось до суботи, 08/10.

Видно вищі сили зжалились над нами за всі погодні негаразди попередніх виходів і подарували просто шикарний день - чистесеньке блакитне небо, мрійливе сонечко та майже відсутність вітру.

Збиралися, як на весілля, настрій піднесений.

Добралися до місця без перешкод, поласувавши у McDonalds на Лівобережній (лишній раз приємно вражений високим рівнем організації та обслуговування, просто клас).

Аж тут почали підтягуватися учасники - Геннадій, Ірина, Анжела, пара новеньких учасників (вибачте, не запам"ятав ваші імена).

Домовилися про час та місце зустрічі і розбіглися малювати.

Останньою, трохи захекавшись від пошуку локації, підійшла Анастасія.
Сонце підсвітило просто неймовірно місцеві краєвиди, так що шукати довго не прийшлося.

Процес затягнув майже зразу, нічого не відволікало і не заважало.

Подивився ліворуч - один етюд, тільки закінчив, повернув голову праворуч - другий етюд. Тільки переніс етюдник у тінь та поміняв воду. Красота.
Вже збираючи пензлі у футляр чую полохливі дівочі кроки та приємне та порожне питання: "Ви продаєте картину чи так малюєте, для себе?"
Відчуття мене не підвело, все завершилося тихеньким і зворушливим "У вас класні роботи" та мерщій далі за подругами.

Ну а далі... а далі ми (хто виявився самим стійким та організованим) нарешті зібралися на прекрасній галявинці прямо на березі Дніпра. Геннадій великодушно приніс столик зі стільцями, Тетяни організували м"ясо з овочами і якось дивним чином матеріалізувались на столі пиво/вино/бренді.

А далі "остапа понесло".

Трохи застиглі язики потеплішали, очі заблищали, побрехеньки межували з жартами та питаннями високого мистецтва.

Наш сміх і так постійно покривав гладь води та листя дерев, але розповідь однієї з учасниць порвала нас навпіл і струсонула повітря навколо нас. Треба було чути інтонацію, бачити міміку оповідачки, після останніх слів ми не могли вже втримувати свого реготу, сльози бризнули у залишки пива та вина у стаканчиках.

Чим закінчилась ця історія, додумайте самі (а можете спитати при нагоді у автора).

"Золота година" непомітно огорнула нас і сама собою, без підготовки потекла чудова українська пісня понад водою, відбиваючись у малинових та помаранчевих хвилях Дніпра (соло Ірина).

Ось так ми ювілейним пленером 10.0 зустріли та відмітили наше свято - день художника.

...післямова

Це буде особливий звіт про смачне завершення Русанівського пленеру наступного дня, 09/10.

"у нас зараз сонячно, можна продовжити" - "згоден, будемо через дві години"

короткі збори, мінінабір для пленеру, легка бейсболка, фотоапарат, вітровка - м лівобережна, запашний гамбургер+кава мcdonalds, сонце у вікнах готелю - "маякніть з метро" - "вже на підході" - зустріч, вибір місця, "я тут вже все виходив, головне знайти гарний передній план", зручний пятачок на березі

розложився, гарне віддзеркалення труханового острова, забув пензлик з кози - ось і Таня підійшла, хмари набігають - перший етюдик майже готовий, не туди берег затекло, чортів скотч прилип
повернувся праворуч, новий мотив для етюду, сонця вже нема - таки прогноз не помилився, "перемінна хмарність"

помаранчевий дуже яскравий, сліпить, вода дуже брудна - щось цікаве виходить, але як же повільно сохне, треба додати лавандової до неба, другий етюдик готовий

Тані вже мерзнуть, збирайтеся - Геннадій протирає палітру, "тобі всі ці пензлики потрібні?", "все, вже йдемо" ""може візьмемо пива для Ігоря?", "ні , у нас є чудове червоне сухе "одеське чорне" - "сільпо", піца, еклєри ("це смачно, і крем не такий"), ще червоне сухе привітна оселя, складний столик, акварель Мосійчука на стіні грецький салат, піца, "треба серветку для пляшки", "ти її від штори відірвав?" - яке ж смачне "одеське чорне", піца з сиром, тост "за пленери!"та "за день художника!", ще червоне сухе - черга за бренді, дискусія про продаж творів, щось смішне, не пам"ятаю
потемніло, повітряна тривога, дощ барабанить по вікну, "ну куди ви зараз підете, почекайте"

шалахмунес з еклєрами, швидкі збори, "щиро дякуємо за прийом", свіже повітря на вулиці - чорнильне небо, калюжі, метро, прогулянка, нарешті вдома...