9.0 Фонтан на Арсенальній

Нажаль, преший день пленеру так і залишиться тільки в етюдах та фотоззвіті. Наш літописець залишився вдома...

На другий день...

Я хотів піти на той пленер (перший день пленеру), повірив gismeteo та написав анонс.

Але ранок наступного дня все розставив на місце - суцільний сірий туман, підвищена вологість (папір буде сохнути дууууже повільно) і осад від волаючої непрофесійності прогнозу погоди.

Тому нікуди я не пішов і зайнявся домашніми справами, а інші виявилися справжніми митцями, їх це не злякало. І як пізніше показала погода, вони були праві, сонечко вийшло дещо пізніше, але не надовго, їм хватило на короткий етюд.

Під вечір ще раз подивився на прогноз і сказав собі, що завтра, якщо буде сонячно зранку, зроблю дубль два на тій же локації. Мене підтримав Геннадій.

Ранок перевершив всі мої сподівання - чисте небо, сонечко та внутрішній настрій.

Переговори та збори були короткими, домовились на 11-00 на Арсенальній.

Написав в чат про дубль два для всіх, хто не встиг вчора. Чесно кажучи, я не очікував швидкої мобільності - далеко не кожний може так швидко зібратися. І виявився правим.

Тільки вдвох з Геною, але який це виявився пленер! Просто клас!

Наче вимите місто, сонце сліпить очі (особливо зразу після виходу з метро), мало людей.
Точка знайома, швидко розложився, розпочав.
Тут підійшов і напарник.

Розпочали, притихли (мотив досить складний, багато архітектурних витребеньок).
Скоро підтягнулася і Таня.

Аж тут чую поруч: "Вибачте, що перериваю ваш творчий процес, а ви зможете намалювати дівчину? Ну, звісно, коли закінчите?"
Піднімаю очі і бачу симпатичного молодика у спортивному костюмі. Красиві карі очі блим-блим. Ну чому кожне друге питання на пленері - це пропозиція намалювати чийсь портрет? Отримавши негативну відповідь, парубок трохи зніяковів та пішов по своїх справах.

А ми , перемовляючись про те, та се, якось підійшли до думки, що пора вже закруглятися та пити каву.

Етюди не завершили, але були задоволені.
Зібралися швидше, ніж я я думав, та мерщій на смачний аромат кави та випічки - у "Львівські круасани".

Що тут скажеш - швидко та якісно.
Коли вийшли на вулицю, навіть не повірили очам - наче попали в інше місто - похмуро, вітер, от-от зірветься дощ. Наче й не було три години сонця, фарб та релаксу.