8.0 Метро Арсенальна

Все найяскравіше в житті - це випадковість/експромт.
Чому? Тому що до позитиву та користі додається надважлива складова, що робить незабутніми такі моменти - це неочікуваність.

Так, так , саме сюрприз, такий бажаний та приємний.

Тому саме вчора у нас вийшов такий сонячний та смачний пленер.
На тлі нескінченого дощу та хмарності ми таки "спіймали" сонечко у потрібному місці у той саме час. Все вийшло швидко, без зайвого обговорення та тяганини.
Погодили о 9-00, а вже об 11-00 були на М Арсенальна.

Погода пречудова, сонце та помірний вітерець.

Правда з локаціями трохи покружляли, прогулялися до парку Слави, готелю "Салют". Краєвиди гарні, але на малювання так і не надихнули (не знайшли потрібної точки у затінку).

Тому повернулися знову до станції метро. Початок вулиці Князів Острозьких (нарешті перейменували огидну назву "московська") біля відкритого фудкорту у бувшему заводі Арсенал, саме те, що треба.

Розклалися, працюємо.

Все добре, але знаєте, що я спіймав вчора окремо? Це приємна та гармонійна суміш звуків та запахів.

Все буле в потрібній кількості та суміші - мелодійне переливання дівчачої розмови, іноді "простреленої" дзвінким дитячим вереском, гул транспорту з яскравою нотою спортивного байку та тихенький перестук столових приборів об тарілки у шлейфі аромату смаженої рибки та свіженького ріслінгу.
Час промайнув дуже швидко, дещо встигли.

А гастрономічний фініш потребує окремої похвали - "Одеса мама" таки да. Страви та напої пристойної якості.

Не знаю, як у інших , а у мене залишився дууужеее яскравий післясмак.