5.0 Контрактова площа

На цей раз запрошуємо вас на пленер прямісенько у серце Києва - на Поділ.
З давніх давен саме тут пульсував майже оголений нерв міської двіжухи. Саме на ринках та ринкових площах вирувало життя та проходили визначні події, будувалися офіційні заклади та найкрасивіші будівлі, люди робили важливі покупки та заробляли кошти на ринках та ярмарках, а по вечорах влаштовували променад та "ходили в проходку".

Поділ оспіваний у багатьох творах літературного та живописного мистецтва. Чого тільки варта славнозвісна пєса "За двома зайцями" М. Старицького, промови головних героїв якої розібрані на цитати та афоризми. При згадці Проні Прокопівни та Свирида Петровича посмішка сама наповзає на вуста , а на душі стає тепліше та веселіше...

Ми прогуляємося Контрактовою площею та прилеглими вуличками і станемо на якийсь час частинкою цього дивовижного куточка Києва.

Галасливі студенти з модними татухами, поважні та неквапні пенсіонери з піджатими синюшними губами "курячею гузкою" на лавках біля фонтану, офісний планктон у найстильніших черевиках та брендових сумочках і портфелях у перерві на ланч - все це і не тільки ви побачите на цій площі, майже відчуєте на дотик та запах і відтворите у своїх етюдах.

Беріть з собою улюблені фарби та пензлі, необхідне приладдя для пленеру і гайда з нами!

Бажано одягнути зручний одяг та взуття для прогулянки на свіжому повітрі, головний убор, парасольку/дощовик про всяк випадок.

Тривалість пленеру орієнтовно 3-4 години, а після цього "розбір польоту" та "акварельні побрехеньки" за кухлем освіжаючого пива.

Ну що ж , наш рух набирає обертів та нових учасників.
Цього разу у нас вийшло ціле організоване злочинне (перекреслено) акварельне угрупування. І це дуже радує.

Все почалося знову з повітряної тривоги - для нас у метро по ходу, для декого на лівому березі у очікуванні.

Нарешті зібралися та вирушили.
-Як? І що, почнемо без кави?- почулася слушна пропозиція.
Маленький pitstop на каву.
Рухаємося далі, по ходу обмінюючись новинами та показуючи дорогу якійсь бабусі до храму (все, як завжди - тільки станеш на тротуарі зі своїми лахами, майже зразу підходять сердешні з питаннями, як "пройти в бібліотеку", таке враження, що на грудях напис "довідкова").

Так повільно дійшли до гарної колоритної точки на початку Андріївського, прямо навпроти "Реберні".

Розложилися, почали...
Деякі перехожі зацікавлено озиралися, поодинокі підходили.

Частина нашого угрупування (Марина, Олена та Людмила) пішла трохи далі, на Покровську до храмів.

Ну а далі процес поглинув всіх, замовкли на деякий час, іноді перекидуючись парою слів.

Приємно несподівано підійшла Тамара з родиною, невеличке пожвавлення, перемежоване вітаннями та обіймами.

Перший етюд майже готовий, пішли на іншу точку, розуміючи, що ще година до місця збору.

Але далі вже видно втому, рухи трохи мляві, очі шукають місця, де б покласти пяту точку, і просто вбивчий аромат печеного мяса з ларька поруч.
- Я вже не можу, хоч йди купляй хот-дог,- сказала Ірина , ковтаючи слину.
"Все, баста, пора-а-а. Фініш",- подумав про себе, аж тут і дзвінок Геннадія:"Ну де ви , шановні? Цигель ай лю лю. Ви на годинник хоч іноді поглядаєте?"
Далі все було дуже швидко - збори всього малювального, перехід до бару, вибір зручного місця, дегустація, замовлення... І нарешті потекла живильна рідина по спраглим пересохлим організмам, це просто кайф перші пять ковтків..

Домовилися продовжити найближчими днями, сподобалося всім присутнім.