4.0 Парк "Перемога"

Ви ж часто чули це :"Разом! до Перемоги!!"?
А тепер у вас є можливість не тільки почути це, але й взяти участь.
Запрошуємо всіх охочих взяти участь у пленері в одному з мальовничих куточків рідного Києва - Парк "Перемога" у Дніпровському районі Києва.

Там чудовим чином поєднані можливість отримати насолоду чистого терпкого повітря хвойних дерев та спостерігати мерехтливу зміну віддзеркалення у воді дерев, місточків та кобальто-блакитної безодні неба.

І не тільки спостерігати, а й поринути у блаженний стан відсторонення від усього, насолоджуючись радістю живопису аквареллю.

На вас чекають реконструйований парк "Перемога", укладені новенькою плиткою доріжки, почищені від бруду водойми та весела й відірвана компанія любителів акварелі.

Для похмурих та серйозних критиків мовляв "Не на часі, в країні війна!" повідомляємо, що ще й як на часі. Для художників поняття "Жити" часто дорівнює поняттю "Малювати" і це треба робити тут і зараз, інакше запобіжники можуть геть поплавити і прилетить цікава кукуха разом з пухнастою тваринкою.

Що треба взяти з собою?
- Улюблені матеріали та обладнання, якими ви звикли користуватися на пленері.
- зручний та безпечний одяг та взуття для прогулянок на свіжому повітрі (бажано взяти парасольку або дощовик на випадок несподіваного дощику)
- обовязково гарний настрій та посмішку (це не обговорюється).

Коли повернувся ввечері додому після заходу і почитав новини, то якось взагалі перехотілося щось писати про пленер, нові повідомлення про нелюдські злочини каzапських покидьків вибивають землю з-під ніг.. Чомусь відчув, що буде не зовсім доречно зараз розповісти, як ми малювали, спілкувалися, сміялись..
Але на ранок укріпилася слабенька вчорашня думка, що нам треба дожити до нашої Перемоги у здоровому глузді з холодною люттю для методичної відплати чємоданній федерації та всім її Z-потворам (підкреслюю , всім!)

І в перервах у справах по наближенню Перемоги, хто як може на своєму місці, необхідно знаходити джерело стійкості та внутрішніх сил не звалитися у депресняк з хворобливим смиканням кінцівок..

А для художників одне з таких джерел - це малювання та спілкування..

Тому прозвітую про вчорашній пленер, тому що є як мінімум дві причини для цього - до нас долучилися нові учасники і для багатьох навіть проглядання таких звітів є приємною можливістю підзарядити свої "батарейки".

Для мене все почалося вчора скрипучим голосом машиніста на станції "театральна", що оголошена повітряна тривога і тому поїзда зупиняються на станції "арсенальна" до відбою. Простояв я там хвилин 40 у розпареному натовпі на вузьких платформах та приємній прохолоді тунельного протягу. У місці зустрічі мене вже чекали Таня з Геннадієм та Сергій і ми занурилися у свіжу та прохолодну зелень парку.

Почищений канальчик з човниковою станцією не залишив вибору першої точки локації.

Аж тут підтягнулася і Марічка. Ми почали розкладатися і в перервах між балаканиною та увагою перехожих : "Ви ж настоящій художник, правда?" не помітили, як втягнулися у процес.

Сонце то заходило, то виходило, скрипіння весел на пропливаючих човнах та веселий крик дітлахів вносили додатковий антураж до малювання.
Ну а далі.. далі саме креативне та несподіване у пленерах - спілкування з перехожими.

-Я оце з того берегу перейшов, зацікавило, що ви тутечки малюєте, ооооо-о-о, класно, акварель.. бажаю гарного дня.. - веселий хлопчина у темній футболці
- Ось бачиш, там просто красиво, а тут яскраво, тому ще красивіше.. - огрядна мама до дівчинки у рожевому платтячку
- А у вас тут якась група ? А можна приєднатися? А де можна побачити про ваші заходи? - струнка білявка з 3-м розміром бюсту під білою облягаючою polo, поруч двійко охайних малят...

Двоє серйозних чолов"яг у темних окулярах мовчки обійшли всіх нас трьох, щось потихеньки перемовляючись, поспостерігали та пішли далі..
Нарешті годинна стрілка уперлася у "2", а хвилинна доповзла до "12", а це не просто 14-00, а час відкриття пивного бару "Лісопилка" і сигнал для нас, що час малювання вийшов , пора...

Шлях по навігатору до бару був трохи спекотним та більш тривалим, ніж очікувалося, але міцний стіл з дерева під кондиціонером та привітний офіціант з правильними порадами не обманули наших спраглих сподівань.
Що не кажіть, пиво Varvar - це сила, дійсно смачно.

За обговоренням подій цього дня ми й не помітили, що сонце сідає , пора по домам.

"Батарейки підзарядилися"