Бойчук Fest

Перший день


Перший мистецький фестиваль БойчукFest. Все почалося з цікавої ідеї та чудового проекта спільної роботи ретельно підготовленого Тетяна Пугачевська. Це була наша перша спільна робота, що поєднала традиціні акварельні зображення з колажем, що імітує мозаїку.

"Сенс композиції - показати причетність Бойчука до монументального мистецтва та до дослідження візантійської мозаїки, показати міста, де він бував, навчався, працював, досліджував. За основу взято мозаїку М. Бойчука" - так представила проект авторка. Далі в роботи включились Ілько Поп'юк, Ігор Трохименко та я. Заздалегідь розмітили комозицію, підготували попередній малюнок.

12 вересня 13.00 - час х. Публічна часина малювання на дворі Академі Бойчука. Андрій Богомолов, Ольга Шелест, Анастасія Лівенська, Ольга Стерник, Олена Гур'єва, Антоніна Адамчук - розчехлили пензлі. Стартував акварельний живопис. Десь за годину - півтори сюжети були написані. Прийшов час омонументалити твір паперовою мозаікою. В роботу включились всі охочі. Заздалегідь пофарбований папір - шматочок за штаточком закривав надписи та тло композиції. Знов і знов хтось бігав до кіоску художніх матеріалів за черговою порцією клеючих олівців. Продаж їх в ці години став надприбудковим бізнесом. Акції кіоску злетіти до небувалого рівня. Навіть нафтові магнати в цей момент почали нервувати. З жартами, на позитивній хвилі робота набувала закінченого стану. Ось вже останні мозаїки знайшли своє місце не спільному творі - як казав класик "ми це зробили"! Задум був реалізован якщо не на всі 100, ну як мінімум на 90 відсотків.

Фінальна фотосесія, клацаня фотокамер. На декілька хвилин всі автори стали зірками в оточенні числених об'єктивів!

Неофіційна частина доповнила день спілкуванням з піцою та бокалом вина в руках на тлі італійськіх пісень 80х в ресторанчику неподалік. Так за розмовами про перпективу мистецтва та мистецтво перспективи перший день фестивалю добіг кінця. Дякуємо всім учасникам проекту - Тетяна Пугачевська, Ілько Поп'юк, Ігор Трохименко, Андрій Богомолов, Ольга Шелест, Анастасія Лівенська, Ольга Стерник, Олена Гур'єва, Антоніна Адамчук, студентам та гостям фестивалю що допомагали в створенні роботи.

Особлива подяка Київськії державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, Helen Osadcha Як завжди акварельні фарби ROSA - не висоті!

Дякуємо відчизняному виробнику ROSA - Ukrainian Manufacturer of Fine Art Materials за якісний продукт та підтримку нашої ініціативи!

Геннадій Пугачевський

Другий день


Хоба!!

"Станція Печерська",- чую я краєм вуха, а перед собою бачу крізь напис "Не притулятися" знайому струнку постать у білій блузці. Глибокі темні очі, пишна зачіска, це ж Наталія Журавльова.

На годиннику 12-50.

"Не зарано на відкриття виставки?"- питаю у неї.
"Поки дійдемо, те се, кава... Буде саме воно ", - відповідає Наталія.

Виходимо на "Звіринецькій " (хоча вивіску на вході замінили, але голос у вагоні метро на старому запису вперто називає "Дружби народів". Еге ж, бачимо і чуємо це "дружбу" з цим "народом").

А там, наверху, сліпуче сонечко і кобальтова блакить неба. А запах? Проходячи повз стихійного мінібазарчику, вловлюємо неймовірні аромати дарів щедрої української землі, приправлені тонким освіжаючим шлейфом астри. Вирішили трохи скоротити шлях та пройти через ЖК "Новопечерські липки".

На перехресті чуємо з-за спини: "Це добре, що ви не перейшли дорогу з порушенням". Обертаємо голови, а нас наздоганяє справжній митець у всьому: елегантний хвостик, сонцезахисні окуляри, блискуча посмішка. Це Геннадій Пугачевський. Через плече сумка з усім, що потрібно для демо. Ось так втрьох ми досить жваво перетнули це місто в місті (модель того, як вже зараз втілена мрія багатьох українців в житловому питанні).

По ходу обмінялися думками щодо щільної тіні від тамтешніх лип ( просто чудова локація для пленеру) та методичних буденностей викладача у мистецькому виші. А ось і виринув з-за краю крон дерев знайомий "пентхаус" - це верхні поверхи гуртожитку Академії імені М.Бойчука, до якої ми прямуємо.

Маленький кавовий pit stop у пересувній кав'ярні на території під прослуховування не дуже достойної характеристики одного викладача двома студентками. Почали підходити вже знайомі обличчя. Вітання, обійми. Ще раз глянули на локацію нашої головної події на сьогодні - демо чотирьох учасників у дворі вишу.

Тінь прекрасна, столи на місці. Як раз підійшов час відкриття виставки учасників нашої спільноти на першому поверсі. У холі приємна прохолода, виставка арт об'єктів з латунних гільз від снарядів, приглушене світло.

Уявляєте? Навіть були глядачі, правда небагато.

Вступна промова ректорки Олени Анатоліївни Осадчої про важливість пленеру для митців та про те, які молодці члени "Київських пленерів".

Ще пара виступів, оплески, фотографування. Що не кажіть, але це завжди приємно. Ну вже пора на демо, час настав. Всі учасники на місці, розклали обладунки, папір, фарби. До речі про фарби. Висловлюємо щиру подяку фірмі "Роса" за якісні акварельні фарби, надані нам на заходи у рамках Бойчукфест.

Поїхали, процес пішов. Ольга Стерник, невимушено граючись, створювала зрілий яблучний етюд. Геннадій Пугачевський зосередився на фіксації "золотої" вечірньої години на березі рідної Русанівки. Андрій Богомолов, розсипаючи жарти навкруги, чим привернув неабияку увагу, особливо студенток, тим не менш вправно малював улюблений архітектурний мотив. Наталія Студенкова легкими професійними рухами створювала образ чарівної візитівки Києва - Золотих воріт. Я швидко почав невеликий етюдик з зображенням запеклого стану річки мого дитинства, Сіверського Дінця. Робота закипіла.

Правда глядачів спочатку було обмаль, ми ж наче в художньому виші, був анонс. Дивно, це ж цікаво, просто подивитися, як на твоїх очах виникає акварельна робота. Поодинокі постаті, переважно дівочі, обертали голови на чотирьох малюючих митців. Дехто підходив, тихенько споглядаючи (це не враховуючи Андрія, у нього з аудиторію все гаразд. Це я від заздрості😆). Були і сивенькі жіночки, які трохи на відстані уважно дивилися на процес, іноді роблячи фото. Можливо, це були викладачі.

А між тим, в альтанці поруч з кавовим причепом, не на жарт розпочався скетчинговий батл. Виявилося багатенько охочих позмагатися за призи від провідного українського виробника матеріалів для мистецтва "Роса". Час спливає неймовірно швидко. Працює журі скетчингової епопеї, бурна дискусія. Після обговорення переможці відібрані. Урочистий момент нагородження. Побачили б ви вживу радість на натхненних обличчях переможців. Такі красиві. І знову добре слово про спонсора, українського виробника матеріалів для мистецтва "Роса", який надав чудові призи для цього змагання - набори акварельних фарб і пензлик. Отримати таке саме зараз - цінна підтримка для студентів, художні матеріали завжди потрібні.

А між тим спливає час і нашого малювання. Хто швидше, хто повільніше, але всі завершили свої роботи. І майже під фініш сонце вийшло з-за даху будівлі і освітило готові етюди на підлозі, надавши їм додаткової померанчової яскравості і теплоти. В променях цього вже вечірнього, лагідного сонця пан Ілько Поп'юк на наших очах з повітря, фарб та несамовитої енергії створив блискучий букет соняхів. Живий, теплий, прозорий.

Все гарне має властивість завершуватися.

Обладунки зібрані, завершувальний урочистий момент нагородження всіх учасників демо призами від фірми "Роса" - це нова серія акварельних фарб, що гранулюються. Велика подяка за це. Фарб забагато ніколи не буває.

Трохи втомлені, припечені, але самі стійкі продовжили спілкування у вже знайомому вам з попереднього допису ресторанчику італійської кухні. Сьогодні був прогрес. Перше, що ми почули, перетнувши поріг, це арія з якоїсь опери. Але потім все знову зіпсував затертий до дір голос Тото Кутуньо.

Шматочок паруючої свіжої піци з келихом сухого вина з льодом - це саме те, що треба, щоб підвести смачний підсумок сьогоднішнього дня. Завершального дня Бойчукфест. Наче такий довгий вийшов цей день, але так швидко промайнув. От як це пояснити?

Щиро дякуємо всім учасникам, глядачам, студентам та викладачам за участь та підтримку. Це надихає. Наталія Журавльова, Анастасія Лівенська, Тетяна Малишева, Олена Секунко, Ірина Хист, Світлана Клименко, Микола Бригинець, Сергій Григор'єв, Ольга Стерник, Наталія Студенкова, Андрій Богомолов, Геннадій Пугачевський, Ігор Трохименко, Ілько Поп'юк (кого забув, дайте знати, додам)

Окрема подяка адміністрації та особисто ректорці Академії декоративно прикладного мистецтва та дизайну імені М.Бойчука пані Осадчій Олені Анатоліївні за співпрацю.

Не втомлююся ще раз окремо подякувати українському виробнику професійних матеріалів для мистецтва "Роса" та особисто пані Olga Supruniuk за підтримку і надані художні матеріали.

Величезна подяка нашим Силам оборони України за чисте та безпечно небо для можливості таких заходів. Бойчукфест добіг завершення, але нас чекають наступні не менш яскраві та цікаві заходи. До зустрічі

Ігор Трохименко